Статус внутрішньо переміщеної особи

Україна. Історії війни
Дар'я Власенко
Повідомлень: 2
З нами з: Чет березня 31, 2022 7:10 pm

Статус внутрішньо переміщеної особи

Повідомлення Дар'я Власенко » Суб квітня 02, 2022 7:53 pm

Дев’ята ранку, центр надання адміністративних послуг.
Всі ми колись були туристами, а тепер внутрішньо переміщені особи. Переконую себе, що я досі туристка і відкриваю для себе красу ще одного українського міста. Довго і вперто переконую. Нічого особистого, але виходить це у мене погано. Все тут не таке. Все тут не Київ. Мене висмикнули з корінням з моєї вулиці, з мого поверху, де квіти на підвіконнях, а на стінах – записки до сусідів з проханням не палити. У мене вибили з рук мою чашку з ранковими мріями. Мені заглушили галас дітей з садочка через дорогу. Без попередження. Без причини.
Всі ми колись були туристами. А тепер нам потрібно отримати довідку про статус внутрішньо переміщеної особи. Всі ми так відчайдушно намагаємось її отримати, ніби це поверне нам загиблих рідних, дім, відчуття безпеки. Так, ніби цей папірець стане довідкою, яку можна показати власному сумлінню щоразу, коли воно стукає у скроню: «втекла, зрадила, недостатньо зробила для перемоги, комусь потрібно більше, ніж тобі, бла-бла, бла-бла». І ти візьмеш цю довідку, а там чорним по білому: «її вирвали з корінням з її вулиці, поверху…», і далі по списку. Ну і сумління спантеличено замовкне.
І от у когось у цій безкінечній черзі здадуть нерви першими. Крик, сльози, звинувачування, втішання. І… надія. Хтось дістане з рюкзака насіння, яке тут же видавали вчора, щоб не пропускати посівну. Горох, гарбуз, помідори, квасоля і сіточка цибулі-насінки. Ми будемо садити цибулю. От зараз підемо і посадимо її у землю. Не важливо, що не у себе вдома. Важливо, що в Україні. Ми будемо тут садити цибулю. І вона дасть нове коріння. І ми будемо тут жити. Бо це наша земля.

Повернутись до “Україна. Історії війни”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

Наши сайты